Там, де нас нема: чому палає росія
Поділитися
За останні п’ять днів площа лісових пожеж на росії збільшилася вдвічі: лише в одному Красноярському краї їх наразі зафіксовано 59. Єкатеринбург задихається від диму, горить Тива – мала батьківщина Шойгу, від Петербургу до Сахаліну із дивною регулярністю спалахують торгові центри, заводи і склади. Як заявив 19 травня під час всеукраїнського марафону радник глави Офісу Президента Михайло Подоляк, Україна не має відношення до цих стихійних лих, оскільки це «мабуть, кармічні прояви».
Новини.LIVE пропонують вам підбірку найбільш цікавих кармічних відповідей, яких отримала росія протягом останніх двох місяців.
«Хлопки» переходять у бурхливі овації
Великий пожежний сезон на росії почався 29 березня: вибухнув склад боєприпасів біля села Красний Октябрь у 30 км від Бєлгорода. Спочатку російські РІА «Новости» із посиланням на екстрені служби повідомили, що причиною став «людський фактор», однак 8 квітня слідчий комітет (СК) заявив, що у склад начебто влучила українська «Точка-У» з касетними елементами. Як стверджував СК, внаслідок вибухів 8 осіб отримали важкі поранення, також було пошкоджено 21 одиницю техніки.
Після цього «бавовна» стала звичним шумовим фоном для мешканців не лише Бєлгородської області, а й сусідніх російських регіонів. 1 квітня запалала нафтобаза у Білгороді (8 паливних резервуарів по 2 тис. куб. м, за версією місцевого губернатора – наслідок атаки двох українських гелікоптерів). У ніч на 25 квітня вибухнула ще одна нафтобаза – на цей раз у Брянську: у Фокінському районі зайнялись резервуари з паливом компанії «Транснефть-Дружба», крім того, розпочалася пожежа на Брянському м’ясокомбінаті та у промзоні компанії «Агрокомплект». Також ЗМІ повідомляли про пожежу на території місцевої військової частини.
Наступного дня бєлгородський губернатор В’ячеслав Гладков повідомив про обстріл сіл Головчино, Журавльовка та Нехотеєвка. За його словами, у Журавльовці тоді постраждало 14 будинків.
А 27 квітня від вибухів прокинулися жителі відразу трьох областей. Біля села Стара Нелідовка (10 км від Бєлгорода) зайнявся черговий склад боєприпасів. Того ж дня місцева влада заявила про вибухи в небі на Курськом та «два хлопки в районі мікрорайону Шилово» у Воронежі: за словами губернаторів областей, спрацювала ППО.
Врожайним днем на «хлопки» виявилося і 1 травня: вибухнув ще один склад з боєприпасами у селі Стрілецьке (9 км від Бєлгорода) та було пошкоджено залізничний міст поблизу Курська:
Після цього новини про вибухи у прикордонних районах, які стались начебто внаслідок обстрілів ВСУ, стали з’являтися регулярно. Україна, зі свого боку, відкидає будь-які звинувачення на свою адресу.
«Сьогодні вони самі підпалюють у себе якісь склади – там вже починається панічний рух – і кажуть, що Україна, яка веде великі бої в Луганській та Донецькій областях, бере й витрачає дефіцитну зброю на те, щоб бахнути по якомусь зруйнованому сараю в Бєлгородській області», – заявив в ефірі всеукраїнського телемарафону Михайло Подоляк, додавши, що якщо Україна захоче проводити бойові дії на території росії, то вони будуть потужними і продуманими.
Що вони курять
При цьому пожежі та вибухи відбуваються не лише на прикордонних територіях, а й за тисячі кілометрів від України. Частину цих «стихійних лих» можна дійсно пояснити людською необережністю. Однак деякі випадки наводять на думку, що російські посадовці почали діяти за логікою «все вкрадено до нас», блискуче показаною у фільмі «Операция «Ы». Після краху бліцкригу вище командування рф нарешті почало цікавитися реальним станом власної "оборонки", і є чимала ймовірність, що цей стан такий, що його краще поховати під попeлом, аніж являти перед очі високого начальства.
Зокрема, 21квітня у Твері запалав 2-й Центральний науково-дослідницький інститут військ Повітряно-космічної оборони, який, зокрема, брав участь у розробці «Іскандерів». Один з корпусів вигорів повністю, при розбиранні завалів були знайдені 22 тіла загиблих. Ймовірною причиною пожежі було оголошено незадовільний стан електропроводки.
Заупокійна служба по загиблим на пожежі військовим НДІ-2 у Твері:
Того ж дня сталася пожежа на Дмитровському хімзаводі у Кінешмі (Іванівська область). Завод є найбільшим російським виробником бутілацетату та промислових розчинників. Внаслідок пожежі згорів цех та обрушився ангар. За словами представників екстрених служб, займання сталося через необережний розлив ацетону у пластикову тару.
Пожежа на Дмитровському хімзаводі, 21 квітня:
Наступного дня, 22 квітня, загорілася промзона у підмосковному Корольові – центрі російської космічної та ракетної промисловості. На цей раз причиною назвали необережність при проведенні ремонтних робіт.
29 квітня «бабахнуло» на Уралі – на курганському заводі «Синтез», найбільшому виробнику антибіотиків на росії. Офіційна причина пожежі – необережність під час виробничого процесу. А 30 квітня спалахнув енергоблок ДРЕС-2 на Сахаліні – як заявили у міністерстві енергетики регіону, не витримав маслопровід, який перебував під високим тиском. Станція втратила половину своїх потужностей, полагодити пошкодження обіцяють до осінньо-зимового періоду.
1 травня у повітря злетіла одна з будівель Пермського порохового заводу, який виготовляє порох для стрілецької зброї, а також заряди до РСЗВ «Град» і «Смерч» та комплексів ППО. Двоє працівниць заводу загинули під час вибуху, ще одна померла через декілька годин у лікарні.
Через два дні, 3травня, у Підмосков’ї зненацька запалав величезний склад видавництва «Просвещение» площею у 520 кв. м. Гасити пожежу довелося за допомогою 109 працівників МНС та 37 одиниць техніки. Наступного дня у Дзержинську (Нижньогородська область) зайнявся хімзавод «Капролактам»: вогонь перекинувся на цистерни з розчинником на станції Ігумново, площа пожежі склала близько 2 тис. кв. м.
8 травня знову загорілося у Пермі: місцеві мешканці почали постити у соцмережах світлини центральної частини міста, охопленої чорним димом. Як виявилося, горіла будівля місцевого авіатехнікуму.
15 травня розпочалася масштабна пожежа на території колишніх складів у південно-західній частині Воронежа, а 16 травня спалахнули виробнича будівля компанії Gloria Jeans у місті Шахти Ростовської області та поліетиленові відходи компанії «Александрія» у Красноярську.
Ще один невдалий день для росії – 17 травня. Цього дня у Бердську (Новосибірська область) загорівся поліетилен на виробництві «Геопласт»: вогонь знищив дах виробничої будівлі та пошкодив обладнання. Тоді ж на Кронштадтському морському заводі сталося «задимлення» під час ремонту атомного підводного човна К-3 «Ленінський комсомол». Підводний човен 1959 року випуску готували до музеєфікації: у зв’язку з похилим віком судна було вирішено, що його подальше використання є неможливим навіть на російському флоті.
Сибір у вогні
Окрім підводних човнів, складів і заводів на росії також масштабно палають ліси. Для східної частини рф це є традиційним щорічним випробуванням, однак цього року проблема загострилася як ніколи: переважну частину військових, які раніше гасили лісові пожежі, нині направлено до України. З тієї ж причини не вистачає необхідної техніки.
За даними російської Авіалісохорони, наразі у рф наявні 110 лісових пожеж загальною площею 44 105 гектарів. При цьому станом на 15 травня у росії горіло лише 19 657 гектарів – тобто, за останні дні площа пожеж збільшилася більше ніж удвічі. Найінтенсивніше горять Іркутська та Томська області, Тива, Хакасія та Красноярський край.
Станом на 20 травня у Краснодарському краї зафіксовано вже 59 лісових пожеж. Лише за 7-8 травня на цій території згоріло 518 житлових будинків та загинуло 7 осіб. Як повідомляють російські ЗМІ, місто Уяр вигоріло на третину буквально за лічені години. Через нестачу пожежників красноярська влада була вимушена залучити до гасіння Уярського району ув’язнених та працівників місцевої колонії. Представник губернатора краю Володимир Шаєшніков оголосив, що влада виплатить погорільцям компенсацію за втрачене майно, однак наразився на масове обурення, заявивши місцевим, що 95% житла, що згоріло, – це «старі дерев’яні будинки». Мешканці Уяру запевняють, що влада бреше і більшість будинків були новими.
Нині Уяр нагадує розбомблені українські міста – з тією різницею, що про «звільнення» ніхто не говорить:
Вогонь підступаєі до «уральської столиці» – Єкатеринбургу. 11-12 травня місто накрив густий смог від торф’яників, що палають по сусідству. При цьому місцева влада ніяк не може вирішити, хто ж саме має боротися з пожежами: у мерії Єкатеринбурга впевнені, що це має робити МНС, але міністерство дотримується діаметрально протилежної думки.
Чорний смог у Єкатеринбурзі:
Символічно, що поки обласний центр задихається від диму, Свердловська область заявляє, що має намір взяти шефство над тимчасово окупованими територіями України – зокрема, «допомогти» відбудувати Макіївку. Водночас допомагати власним містам та селищам рятуватися від щорічних пожеж або, принаймні, привести до ладу дороги та інфраструктуру, місцевій владі на думку не спадає. Нещодавно російські ЗМІ облетіло фото шкільних вбиральнь у Нижньому Тагілі – діти скаржаться на їхній жахливий стан, але хіба ж тут до туалетів, коли весь «русскій мір» у небезпеці? Тому російським школярам, погорільцям та іншім постраждалим доведеться почекати: зараз «родіне» не до них. А у майбутньому – так тим більше.
Туалети у ЗОШ 35 Нижнього Тагілу: (ФОТО – «ЧП Нижний Тагил у VK):
Читайте Новини.LIVE!
